Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слів “господарний” та “господарський“; так, як властиво господарюванню, господареві або господарській діяльності; розумно, ощадливо, з розрахунком, з метою отримання користі.
2. У мовленні, поведінці: так, як властиво господареві; владно, самовладно, розпорядливо.
Приклад 1:
Ой правда, правда, ще порозтягають! Аби довідалися, що горіло, то й набіжать з села людиська тії!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Я в лiсi буду. К и л и н а Та що ж ти тут робитимеш? А треба все щось робити? К и л и н а Як же маєм жити? А треба жити? К и л и н а Пробi, чоловiче, чи ти вже в голову зайшов, чи що? То так тобi з переляку зробилось. Ходiмо на село, закличу бабу, – тра вилляти переполох! (Тягне його за руку). А хто ж тут недогаркiв отих глядiти буде? (Показує на вiз i начиння). К и л и н а (господарно) Ой правда, правда, ще порозтягають! Аби довiдалися, що горiло, то й набiжать з села людиська тiї! То вже хiба постiй тут, Лукашуню. Я побiжу десь коней попрошу, – бо нашi ж геть у стайнi попеклися! – то зберемо на вiз та й завеземо десь до родини твеї, може, пустять… Ой горе!
— Українка Леся, “Лісова пісня”