1. У християнстві та юдаїзмі — верховна всемогутня істота, творець світу, Бог; одна з осіб Святої Трійці (Бог-Отець).
2. (переносне значення) Той, хто має абсолютну владу над кимось або чимось, пан, володар.
господь
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вдячна долі за те, що Господь сподобив мене доторкнутися до того великого катарсису, яким є Майдан. Відчуваєш, як наливається смислом і нарешті звучить у гідному контексті слово «Україна».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
И cie-το есть [истинный] и твердый мир — вѣрить и признавать господственное естество и на оное, как на необоримый город, положится и думать: «Жив господь бог мой…» Тогда-то скажешь: «И жива душа моя…» А без сего как тебѣ положится на тлѣнную натуру? Как не вострепетать, видя, что вся тлѣнь всеминутно родится и ищезает?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
На скольких мѣстах вопіет нам: «Внемли ce6t»; «Воньми себі кріпці…»; «Вній-дите в храмину вашу…»; «Возвратися в дом твой»; «Дух божій живет в вас»; «Вторый человѣк господь с иебесе…» И cie-το есть благовістити мир, возвѣщати щастія путь, от-творять ворота к благоденствію, отверзать предводительствующее во всем и недремлющее о/со, дабы всеусерднѣйше всяк, тайному мановенію блаженнаго внутрь себе духа повинуясь, мог получать наставленіе, просвѣщеніе, кураж и совершеніе в каждом своем ділі, а без его дозволенія самаго мѣлочнаго не всчинать дѣйствія и самаго маленькаго ступня не ступать. Щаслив живущій по волѣ благаго духа!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |