1. Який поєднує в собі горизонтальні та вертикальні елементи, напрямки або принципи організації; такий, що одночасно має розвиток у ширину (горизонтальний) і вглиб, на різних рівнях (вертикальний).
2. У політиці, управлінні або соціальних системах: такий, що характеризується одночасним поєднанням принципів рівноправної координації між рівнозначними суб’єктами (горизонтальний зв’язок) та субординації, підпорядкування нижчих ланок вищим (вертикальний зв’язок).