горизонталізм

1. Соціальна та політична концепція, що передбачає відмову від ієрархічної, вертикальної структури організації суспільства, влади чи колективу на користь рівноправного, мережевого співробітництва, де рішення приймаються шляхом консенсусу всіх учасників.

2. В архітектурі та дизайні — принцип або стиль, що акцентує на горизонтальних лініях, формах та композиції, створюючи враження стабільності, спокою та єдності з ландшафтом.

3. У мистецтві (особливо в живописі) — композиційний прийом, де домінують горизонтальні лінії та площини, що спрямоване на передачу широти простору, панорамного огляду або статичності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |