Значення
-
Міфічний дуб, що, згідно з давньослов’янськими уявленнями, росте на вершині світової гори (або в центрі світу), зв’язуючи підземний, земний та небесний світи; всесвітнє дерево, символ світобудови.
-
У переносному значенні — символ могутності, незламності, віковічності, коріння, що сягає глибин народної традиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. горидуб, р. горидуба, д. горидубові, з. горидуб, о. горидубом, м. горидубі, к. горидубе