1. Міфічний дуб, що, згідно з давньослов’янськими уявленнями, росте на вершині світової гори (або в центрі світу), зв’язуючи підземний, земний та небесний світи; всесвітнє дерево, символ світобудови.
2. У переносному значенні — символ могутності, незламності, віковічності, коріння, що сягає глибин народної традиції.