Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувальна форма до слова “горщик” — невеликий глиняний посуд округлої форми, зазвичай з ручкою, призначений для приготування їжі в печі або на вогні.
2. (У переносному значенні) Невелика кількість чого-небудь, що може вміститися в такий посуд.
3. (Рідко) Невеликий глек, кухоль.
Приклад 1:
І зараз в горщечок наклала Відьомських разних-всяких трав, Які на Костянтина рвала, І те гніздо, що ремез клав: Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію, Любисток, просерень, чебрець; І все се налила водою Погожою, непочатою, Сказавши скількось і словець. Горщок сей черепком накрила, Поставила його на жар І тут Енея присадила, Щоб огоньок він роздував; Як розігрілось, зашипіло, Запарилось, заклекотіло, Ворочалося зверху вниз; Еней наш насторочив уха, Мов чоловічий голос слуха, Те чує і старий Анхіз.
— Самчук Улас, “Марія”