горожанка

1. Жінка, яка має громадянство певної держави або постійно проживає в місті, користуючись його правами та виконуючи обов’язки; представниця міського населення (протилежність — селянка).

2. (заст.) Мешканка міста, міщанка.

3. (перен.) Жінка, яка відрізняється високою культурою поведінки, освіченістю, відповідальністю перед суспільством.

Приклади вживання

Приклад 1:
рівноапостольного князя Володимира Ікона “Страшний Суд”, с. Мала Горожанка, нині зберігається в Олеському замку.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |