1. Форма орудного відмінка однини іменника “гора”, що вказує на спосіб, засіб або місце дії: пересуватися гірською місцевістю, бути розташованим на височині.
2. (У переносному значенні) Форма орудного відмінка, що виражає інтенсивність, надмірність або масштабність дії: працювати (усією) горою — дуже багато та наполегливо; сипатися горою — у великій кількості.