горою

[ɦoroju] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Форма орудного відмінка однини іменника “гора”, що вказує на спосіб, засіб або місце дії: пересуватися гірською місцевістю, бути розташованим на височині.

  2. (У переносному значенні) Форма орудного відмінка, що виражає інтенсивність, надмірність або масштабність дії: працювати (усією) горою — дуже багато та наполегливо; сипатися горою — у великій кількості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гора, р. гори, д. горі, з. гору, о. горою, м. горі, к. горо

Більше записів