горовитий
[ɦoroʋɪtɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
(Про місцевість) Такий, що має гори або пагорби; гірський, пагорбистий.
-
(Перен., про людину) Високий, статний, могутньої статури; велетенський.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. горовитий, р. горовитого, д. горовитому, з. горовитого, о. горовитим, м. горовитім