Прикметник, що описує об’єкт (переважно архітектурну споруду, скульптуру або рельєф), вирізьблений, витесаний або створений у гірській породі, скелі.
горорізьблений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Поруч шафи, одбираючи їй змогу вільно відчинятись, стояв великий горорізьблений буфет, прихилившись верхівкою до стіни, що без неї він втратив би рівновагу. Далі під вікном праворуч тулилась повна нот етажерка, хоч піано в хаті не було.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикметник () |