Словник Української Мови
Буква
Горорізьба — вид декоративно-ужиткового мистецтва, різьблення по дереву, характерний для гуцульського народного промислу, що полягає у створенні орнаментів, зображень людей, тварин та побутових сцен на поверхні дерев’яних виробів (меблів, посуду, прикрас) за допомогою спеціальних різців.
Горорізьба — художньо оздоблений дерев’яний виріб, виконаний у цій техніці.
Приклад 1:
Блищали мідяні, позолотистії герби на ридвані в Череваня; миготіла в очах дорога горорізьба — леви, струсові пір’я, булави з бунчуками; а тих, може, перевелось і кодло, що сими гербами величались… з дочкою сіли в ридван, а Черевань не покидав-таки козакування — поїхав на прощу верхи. Шрам із ним держав перед того поїзду.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”