горопаха

1. Власна назва гірського масиву в Українських Карпатах, частина хребта Чорногора, розташована між горами Петрос і Бребенескул; одна з найвищих вершин України (висота 1758 м).

2. (переносно) Дуже висока гора, крута скеля, важкопрохідний гірський рельєф.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Все вийшло, як я не думав і не сподівався… Покарав мене Бог за П’ятку, і покарав за те, що я, горопаха, нині задумав… Князь Василь зсунувся з сідла й, наступаючи носками чобіт на поли шуби, підійшов до Наливайка. Довгу хвилину вони дивилися один на одного, і що пролітало в їхніх очах, що у них згадувалось і харапудилось, блідло і червоніло, чорніло і переблискувало, — про те міг сказати лише один чоловік.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |