Словник Української Мови
Буква
1. Множина від слова “город” у значенні: обнесене огорожею місце, де розташовані житлі та господарські будівлі; укріплене поселення, фортеця (застаріле або історичне).
2. Множина від слова “город” у значенні: ділянка землі, засіяна або засаджена переважно овочевими культурами; грядки.
3. (у назвах) Власна назва окремих населених пунктів або місцевостей (наприклад, село Городи).
Приклад 1:
Городи твої швидко вже догори ногами стануть. – Що вже й споминати про се, Кирило?
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
Стоять городи, мов у вiночку. Капуста в головки звивається.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Ще дочекають нашi руки обробляти свої ниви, свої городи, свої садки… Подiлять тебе, земле, ой подiлять. Як вони наїдуть — так i подiлять.
— Самчук Улас, “Марія”