городок

1. Невелике місто, невеликий населений пункт міського типу, менший за місто, але більший за село; часто має історичне значення або статус селища міського типу.

2. Центральна, укріплена частина давньоруського міста, замок, цитадель, дитинець.

3. Комплекс споруд, призначений для певної мети (часто наукової, навчальної, спортивної або медичної): наукове містечко, студентське містечко, спортивний табір, санаторій.

4. Назва окремих населених пунктів в Україні та за її межами.

5. Зменшувально-пестлива форма до слова “город” у значенні обгороджена ділянка для вирощування овочів, городнина.

Приклади вживання

Приклад 1:
Спіши свій городок спасати; Ти мусиш ворогам тьху дати, Ти сам, – повір моїм словам». Сказавши, за ніс ущипнула; Еней мов трохи ободривсь; І на других хвостом махнула, Ввесь флот неначе поспішивсь; Мавки-бо стали човни пхати, Путем найлучиим направляти.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Брожу трохи по місту, згадуючи осінь 1920 р. і місцевий «воєнний городок», потім продаж підошов на місцевому базарі 1922 р. після невдалої вилазки на Волочиське, потім — маневри 1932 р. Увечері йду до місцевого театру — зустріч із А. Терниченком «Циганка Аза», жахлива вампука! Другого дня, 1 /III виникає чимала тривога: машина, якою ми приїхали, мусить залишитися тут, а далі треба щось комбінувати.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 3:
XVII Був час над усе легковажних гадок — Імпреза і знову імпреза, — Коли заблищав на ріллі Городок Безжалісним холодом леза. Суспільносте блідо-рожевих півслів, Гурра-наукової бздури, Огрядно-тупих патріотів, послів І всіх ювілятів культури!
— Невідомий автор, “105 Oleh Olghich Vybranne”

Частина мови: іменник (однина) |