горобейник

[ɦorobɛjnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Рід рослин родини гвоздикових, що включає однорічні трави з дрібними білими квітками, зокрема вид Herniaria glabra — горобейник гладенький, який використовувався в народній медицині як сечогінний засіб.

  2. Народна назва деяких видів рослин, здебільшого з родини гвоздикових, що мають дрібне насіння або низькорослу форму, наприклад, ториця польова (Spergula arvensis).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горобейник, р. горобейника, д. горобейникові, з. горобейник, о. горобейником, м. горобейникові, к. горобейнику

Більше записів