горничка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “горниця” — невелика кімната, часто тепла, житла, що використовувалася для прийому гостей або як спальня.

2. Застаріла назва для невеликої пічки, каміна або вогнища, призначених для опалення приміщення або приготування їжі.

3. У техніці — спеціальна камера, частина печі або промислової установки (наприклад, вагранки, мартенівської печі), де відбувається найінтенсивніше горіння палива або нагрівання матеріалу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |