1. Стосунковий до горла (у значенні верхньої частини дихальної трубки), пов’язаний з ним; призначений для горла.
2. Стосунковий до горла (у значенні шийки посудини), звужений, що має форму горла.
Словник Української Мови
Буква
1. Стосунковий до горла (у значенні верхньої частини дихальної трубки), пов’язаний з ним; призначений для горла.
2. Стосунковий до горла (у значенні шийки посудини), звужений, що має форму горла.
Приклад 1:
Горляний поклик все навертає крайніх в отару, тримає повідь в берегах…Стелить отарі полонина під ноги свій килим, а вона накриває її рухомим рябим кожухом. Хрум-хрусь… Бе-е… Ме-е… Хрусь-хрусь!..
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”