горлань

[ɦorlɑnʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Слобожанщині.

  2. (заст., діал.) Людина, яка говорить дуже голосно або крикливо; горлач, крикун.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горлань, р. горланя, д. горланеві, з. горланя, о. горланем, м. горланеві, к. горланю

Більше записів