горлань

1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Слобожанщині.

2. (заст., діал.) Людина, яка говорить дуже голосно або крикливо; горлач, крикун.

Приклади вживання

Приклад 1:
– Кричить аркадський їм горлань. – Родились в небі чи – чи долі?
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |