Словник Української Мови
Буква
1. Який розташований угорі, у верхній частині чогось; верхній (про місце, положення).
2. Який знаходиться вище за течією річки; верхній (про ділянку річки, поселення біля річки).
3. У складі власних назв (топонімів) для позначення верхньої частини населеного пункту або об’єкта, розташованого вище за інші (напр., Горішні Води).
Приклад 1:
Якщо дванадцята камера не дістала «лавочки», а хотіла курити й не мала чого, нижня ж камера «лавочку» одержала, тоді по телеграфу укладався договір, згідно з яким нижня камера позичала горішній 340 штук цигарок (усім по цигарці). Для цього горішня камера спускала вниз на шнурку у вікно, в щілину помежи щитком і стіною, вузесенькі торбиночки, поклавши туди шматок мила абощо, щоб тягнуло, і такі торбиночки опинялися в щитку нижньої камери, де на них вже полювали.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”