горілиця

1. Міцний алкогольний напій, одержаний шляхом перегонки бродних рідких продуктів (збродженого зернового, картопляного, фруктового чи іншого сусла); горілка.

2. Розм. Про будь-який міцний алкогольний напій.

3. Заст. Місце, де виробляють або продають горілку; шинок, корчма.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |