горгулья

1. У готичній архітектурі — скульптурне зображення фантастичної, гротескної істоти (демона, химери, чудовиська), що виконує функцію водостічної труби на карнизах соборів та інших кам’яних споруд.

2. У сучасному вжитку (переносно) — потворна, злісна або зовні огидна людина; чудовисько.

3. У фентезійній літературі та популярній культурі — міфічна крилата істота, що нагадує каменяну химеру, яка може оживати.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |