гордячка

1. Жінка або дівчина, яка відрізняється гордістю, високим почуттям власної гідності, або зарозумілістю, зазвичай з високою самооцінкою.

2. Рослина з родини айстрових (коров’як або вербишник) з високим, прястим стеблом та пишними суцвіттями, що часто росте на узліссях та пустищах; народна назва для дикорослих квіток, що асоціюються з величчю та стійкістю.

3. У народній творчості та поезії — символічне позначення дівчини з незалежним, вольовим характером, яка не схиляє голови.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |