Значення
-
Почуття власної гідності, самошани, поваги до себе, що виникає внаслідок усвідомлення своїх досягнень, переваг або належності до певної спільноти.
-
Почуття радості та задоволення від успіхів, талантів або чеснот іншої людини, з якою пов’язаний (наприклад, дитини, близьких, народу).
-
Те, що викликає таке почуття; предмет чи явище, якими пишаються (наприклад: “Ця перемога — наша спільна гордота”).
-
Застаріле значення: гордість, зарозумілість, зазнайство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гордота, р. гордоти, д. гордоті, з. гордоту, о. гордотою, м. гордоті, к. гордото