Словник Української Мови
Буква
1. (мистецтво) В українському народному ткацтві — дерев’яний пристрій у верстаті для піднімання і опускання ниток основи при створенні узору на полотні.
2. (історичне) У давньоруському та українському кораблебудуванні — щогла, щогла на човні або кораблі.
Приклад 1:
З вид-ва рушили до клубу обідати, потім четверо нас (М., Сам., Горд, і я) пішли на Високий Замок. М. показував по дорозі вікна квартири, де жив Д. Донцов.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 2:
Увечері у Гординських — жвава, приємна бесіда: Дуньо Горд., Маланюк, Гірняк, я. Приходив о 9-й Славко дуже схвильований — його ледь-ледь не вбили. Кричали йому «Hende hoch!», а він глухий, не вчолопав, і коли б нараз Стефаник не підкинув його руки догори, вліпили б йому кулю в лоб.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”