Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто має горб на спині, викривлений хребет; людина з горбом.
2. Назва різних тварин, у яких є характерне потовщення або виступ на спині (наприклад, кит-горбун, горбун-короп).
3. Рід риб родини коропових з характерним високим тілом (наприклад, сріблястий горбун).
Приклад 1:
Тодi каже горбун Альоша: — Iзмайле, ти чудак. Товариш Орге мило всмiхається: — Чому чудак?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
А у вiкно ллється блакить, а десь кричать паровики.Горбун теж усмiхається. …I прийшла ще Маруся, i тому, що вона якась екзальтована дiвчина (горить i тече п’яною вишнiвкою), думайте: каесему.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
— Горбун узяв партквиток. …А Льоля подивилась на Марусю й подумала: «Боже мiй, хоч би скорiш вечiр, хоч би не провалити пародiї на «Лiлюлi».
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”