горбоконик

1. Фантастична істота з українського фольклору, чарівний кінь із двома горбами, що вміє літати, перетинати великі відстані за мить і допомагає героєві у важких випробуваннях; часто виступає помічником і радником.

2. Персонаж казки Петра Гулака-Артемовського «Горбоконик» (1819), створеної за мотивами російської літературної казки Петра Єршова «Конек-Горбунок», який має аналогічні риси — невеликий двогорбий кінь з надприродними здібностями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |