горбкуватий

[ɦorbkuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. Який має невеликі горби, не рівний, з помітними підвищеннями поверхні.

  2. У ботаніці: що має поверхню, вкриту дрібними горбками або опуклостями (наприклад, про насіння, плоди, листя).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горбкуватий, р. горбкуватого, д. горбкуватому, з. горбкуватого, о. горбкуватим, м. горбкуватім

Більше записів