гопцювати

[ɦopt͡sjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. (від власної назви Гопцівка) — виконувати музичні твори у стилі гопцівської школи, що характеризується особливою технікою гри на духових інструментах (переважно на кларнеті), з використанням специфічного вібрато, глісандо та інших ефектів.

  2. (переносно) грати на музичному інструменті дуже майстерно, з темпераментом, з особливим, притаманним народним виконавцям, колоритом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я гопцюю, ти гопцюєш, він гопцює, ми гопцюємо, ви гопцюєте, вони гопцюють

Більше записів