гоплон

1. Круглий дерев’яний щит, обтягнутий шкірою або бронзою, з характерним вирізом збоку, який був основним захистом важкоозброєного піхотинця (гопліта) у Стародавній Греції, зокрема в класичний період.

2. У сучасній науковій та реконструкторській термінології — видозміна давньогрецького щита-аспіса, що мав опуклу форму, завширшки близько 80-100 см і важив 6-8 кг, з рухомою ручкою (порпакс) та кромбілом для упору плечем.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |