гоп

1. Власна назва українського народного танцю швидкого темпу зі стрибками, що поширений на Лівобережжі; музичний розмір цього танцю — 2/4.

2. Власна назва музичної пісенно-танцювальної форми, що побудована на основі однойменного танцю.

3. Вигук, який вимовляється під час виконання стрибка або різкого руху, а також для вираження раптовості, здивування або заклику до дії.

4. Розм. Стрибок, стрибання; раптовий рух.

Приклади вживання

Приклад 1:
Чорну сорочку залишаю на собі; — сорочку білу в чорні смуги «Emilio Perucci», з метели­ ком — Сулейманові Давидовичу Пишнеру, президентові банку «Фінанси і добробут»; — костюм від Giorgio Armani, за винятком штанів, — творчому об’єднанню «Гоп-стоп-шоп», Львів — Жовква; — джинсові сорочки, куртки, комбінезони, носовички і штани «Bonanza» — рок-групам «Доктор Тагабат», «Станція Психів» і «Срав пес»; — плащ зимово-весняний «Luigi Lazzari» — Максимілія- нові Погуляйському (Максові), мистцеві; — краватки різнокольорові «Mauricio Lupo», 4-7 шт. : молодим і наймолодшим поетам, художникам та акторам, що збираються в кав’ярні «Під Жабою», за винятком однієї, котру прошу передати до Музею совкового андеґраунду, якщо такий музей буде створено; — черевиків, мештів, як і шкарпеток, не заповідаю нікому, бо надто зношені; — запальничку, попільничку, авторучку, мантачку, кан- тичку та інші дрібнички — Джеррі Ф. Янечку (США), філологові з великої букви, тобто Філологові; — валізу зі шкіри крокодилячого замінника, подаровану мені у Празі, здається, президентом Чеської республіки, — моєму близькому товаришеві Йосипові Француватому (Францові Йосифу), диригентові церковного хору, балет­ мейстерові вар’єте «Чорна киця»; — диктофон «Nitech» разом зі слухавками і вічними батарейками «Philips» — Службі Безпеки України; — газовий балончик «SG-gas» з невикористаним зарядом — барменові Зенику (Остапові), кав’ярня «Під Мухою».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Ро­ди бу­ли тяж­ко трудні: по­ту­гу­ва­ла ни­ми Мот­ря два дні і дві ночі, не своїм го­ло­сом вик­ри­ку­ючи… Що вже не ро­би­ла “дов­гоп‘ята” ба­ба-по­ви­ту­ха,- ніщо не по­ма­га­ло. Лед­ве Мот­ря на той світ не пе­рес­та­ви­лась.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
Товариство засіло на цілу ніч… XVIII Пер­ший ступінь Мотря зовсім осе­ли­ла­ся у “дов­гоп‘ятої бабйіТ Бра­ла лю­дям пряс­ти то кужіль, то вов­ну та з то­го тільки й жи­ла. Тяжко їй ро­би­ло­ся на душі, гірко на серці, як по­ду­має, що на ста­рості літ прий­шло­ся най­мич­ку­ва­ти у лю­дей.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: t.d. () |