1. (заст.) Швидка їзда верхи, переслідування когось або чогось на конях; погоня.
2. (перен., заст.) Поспішна, швидка подорож, переїзд з місця на місце; мандри.
3. (перен., заст.) Суєта, метушня, поспішність у діях або житті.
гонитва
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якісь уламки з отих двох-трьох років, позбавлені властивого їм часу-і-простору, іноді це просто звуки, а найчастіше — якась дурнувата гонитва і вічне невстигання, якесь перескакування з автобусів у тролейбуси, забігання у брами, шукання безпечного подвір’я, притулку під деревом чи просто — у темряві. Якісь осудливі погляди перехожих, мовляв, що вони тут роблять удвох.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |