гонорація

[ɦonorɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Гонорація — у стародавньому римському праві: щорічна виплата (плата, данина), яку сплачували орендарі державних земель (наприклад, пасовищ) державній скарбниці.

  2. Гонорація — у середньовічній Європі, зокрема в Україні: плата, яку селяни сплачували феодалові за право скотарства, випасання худоби на певних угіддях (лісах, луках тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гонорація, р. гонорації, д. гонорації, з. гонорацію, о. гонорацією, м. гонорації, к. гонораціє

Більше записів