Словник Української Мови
Буква
1. Відплата за виконану роботу, що виплачується особі вільної професії (лікарю, адвокату, письменнику, художнику тощо).
2. Сума грошей, що виплачується за виконану творчу, інтелектуальну роботу або за надані професійні послуги (наприклад, авторський гонорар, лекторський гонорар).
Приклад 1:
А на конвертику моєю рукою: гонорар за наспівану та видану касетку з колисковими. Це я була сховала про «чорний день» — а видався день золотим!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Один дотепник не лише розлого прокоментував власний роман, але й, додавши у примітках глосарій автонеологізмів та бібліографію цитованих авторів, оздобив книгу своїми перед- і післямовою, анотацією, бларбами, вигаданими ISBN та ББК, а на додачу власноруч змакетував обкладинку, де помістив нескромну біографічну довідку й відверту фотографію власного відображення в дзеркалі, зроблену придбаною на перший гонорар цифровою «мильницею». Яке вже тут альтер-его?
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
Iсторична справка: великiй соцiалiстичнiй революцiї завжди бракувало на талановитих поетiв-агiтаторiв, а халтурили всi, за гонорар. Як менi тяжко писати про халтуру, я дивлюсь у майбутнє, я звертаюсь до нащадкiв: заплюйте темну тiнь моїх сучасникiв вiд халтури.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”