Гонококоносійство — власна назва філософсько-релігійного вчення, заснованого українським мислителем Григорієм Сковородою, що ґрунтується на ідеї внутрішнього, «сердечного» пізнання Бога та самопізнання людини як образу Божого; синонімічне поняття до «гносео-імаго-теології» у творчості Сковороди.
Гонококоносійство — у ширшому сенсі: символіко-філософська система Г. Сковороди, що поєднує біблійну екзегезу, християнський платонізм та антропоцентричні ідеї з метою досягнення людиною щастя через усвідомлення своєї істинної, божественної природи («копії» Бога) та відповідність своєму призначенню («сродному праці»).