Словник Української Мови
Буква
1. Систематичне вороже, утисканське ставлення до кого-, чогось; переслідування, утиски, пригноблення.
2. У християнській традиції та історії релігій — періоди жорстоких утисків і переслідувань віруючих або послідовників певного вчення за їхні релігійні переконання.
Приклад 1:
Але й не йшов на компроміси в бажанні пристосуватися до курсу офіційної політики, як це змушені були вчинити його друзі — Павло Тичина, новаторською поезією якого він захоплювався у 1920-ті роки, а потім засуджував у 1930-ті за пристосовництво до переможної влади, та Максим Рильський, якому він допомагав після його звільнення з-під арешту і який не допоміг йому в часи гоніння на нього самого. Інодумець, безкомпромісний і водночас беззахисний, він у найважчі часи гонінь на українську культуру був самим собою і в житті, і у творчості.
— Самчук Улас, “Марія”