гондола

[ɦondolɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Венеційський човен з високо піднятим носом та кормою, який приводиться в рух за допомогою одного весла, що стоїть на кормі перевізник (гондольєр).

  2. Кабіна для пасажирів або вантажу, що підвішується до повітряної кулі, дирижабля або підвісного підйомника (канатної дороги).

  3. Корпус літального апарата (наприклад, вертольота), в якому розташована кабіна екіпажу, пасажирський салон або вантажний відсік.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гондола, р. гондоли, д. гондолі, з. гондолу, о. гондолою, м. гондолі, к. гондоло

Більше записів