гондола

1. Венеційський човен з високо піднятим носом та кормою, який приводиться в рух за допомогою одного весла, що стоїть на кормі перевізник (гондольєр).

2. Кабіна для пасажирів або вантажу, що підвішується до повітряної кулі, дирижабля або підвісного підйомника (канатної дороги).

3. Корпус літального апарата (наприклад, вертольота), в якому розташована кабіна екіпажу, пасажирський салон або вантажний відсік.

Приклади вживання

Приклад 1:
синій обрій; блакить весняна; хай блакитніє новий день; синьо-золоті грімниці; жовто-жарні заграви горінь мій човен у блакитнім крузі; зітхає золоте весло; сині береги й золота гондола. Жовте, золоте — синє, блакитне… Вам це нічого не нагадує?
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |