1. (у топології) такий, що може бути безперервно деформований один в одного; що знаходиться у відношенні гомотопії (про відображення, простори, шляхи тощо).
гомотопний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. (у топології) такий, що може бути безперервно деформований один в одного; що знаходиться у відношенні гомотопії (про відображення, простори, шляхи тощо).
Відсутні