гомінливий
[ɦominlɪʋɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Який гомонить, сповнений гомону; шумний, галасливий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гомінливий, р. гомінливого, д. гомінливому, з. гомінливого, о. гомінливим, м. гомінливім
Древослів
Словник Української Мови