гомілія

1. У християнській релігійній практиці: проповідь, настільна бесіда священика, що розвиває та пояснює вірним зміст прочитаних під час богослужіння біблійних текстів, зазвичай має гомілетичну структуру (вступ, виклад, заключення).

2. У ширшому значенні: будь-яка повчальна, моралізуюча промова або твір релігійно-дидактичного характеру.

3. У літературознавстві та історії: жанр давньої християнської літератури, що являє собою записану проповідь або богословську бесіду (наприклад, “Бесіди на Шестиднів” Василія Великого).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |