гомілія

[ɦomilijɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. У християнській релігійній практиці: проповідь, настільна бесіда священика, що розвиває та пояснює вірним зміст прочитаних під час богослужіння біблійних текстів, зазвичай має гомілетичну структуру (вступ, виклад, заключення).

  2. У ширшому значенні: будь-яка повчальна, моралізуюча промова або твір релігійно-дидактичного характеру.

  3. У літературознавстві та історії: жанр давньої християнської літератури, що являє собою записану проповідь або богословську бесіду (наприклад, “Бесіди на Шестиднів” Василія Великого).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гомілія, р. гомілії, д. гомілії, з. гомілію, о. гомілією, м. гомілії, к. гоміліє

Більше записів