1. Той, хто пише або промовляє гомілії; проповідник, церковний оратор.
2. Збірник проповідей, гомілій.
гоміліт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто пише або промовляє гомілії; проповідник, церковний оратор.
2. Збірник проповідей, гомілій.
Відсутні