гомеозис

[ɦomɛozɪs] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (у генетиці та біології розвитку) Мутація, внаслідок якої одна частина організму трансформується в іншу, гомологічну структуру, наприклад, коли антена мухи розвивається на місці ноги.

  2. (у ботаніці) Явище перетворення одних частин квітки на інші, зокрема чашолистків на пелюстки або навпаки, що спостерігається у деяких мутантних форм рослин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гомеозис, р. гомеозису, д. гомеозисові, з. гомеозис, о. гомеозисом, м. гомеозисі, к. гомеозисе

Більше записів