гомеотипний
[ɦomɛotɪpnɪj] Прикметник
Значення
-
гомеотипний (від грец. ὅμοιος — подібний, однаковий та τύπος — відбиток, форма) — такий, що має однакову структуру або тип; ідентичний за будовою, формою або функцією. У біології та анатомії — про органи різних видів організмів, що мають спільне походження та схожу будову, незважаючи на можливі відмінності у функціонуванні (наприклад, крило птиці та ластонога тварини).
-
гомеотипний — у хімії та кристалографії — ізоморфний, такий, що має однакову кристалічну структуру або здатний до взаємного заміщення в кристалічних ґратках через подібність властивостей та розмірів.
Правопис та відмінювання
н. гомеотипний, р. гомеотипного, д. гомеотипному, з. гомеотипного, о. гомеотипним, м. гомеотипнім