1. (у топології) властивість двох топологічних просторів, які можна перевести один в одного за допомогою гомеоморфізму — неперервного взаємно однозначного відображення з неперервним оберненим; топологічна еквівалентність.
2. (у геометрії) властивість геометричних фігур, які можна деформувати одна в одну без розривів та склеювань, зберігаючи суцільність.