гомеоморфія

1. У топології — властивість двох геометричних фігур або просторів бути гомеоморфними, тобто такими, що можуть бути перетворені одна на одну за допомогою неперервного та взаємно однозначного відображення, обернене до якого також є неперервним (топологічна еквівалентність).

2. Сам таке неперервне та взаємно однозначне відображення між двома топологічними просторами, що має неперервне обернене.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |