гомачка

[ɦomɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма до слова “гома” — невелика гома, невелика купа сіна, соломи або іншого рослинного матеріалу, зібраного в купку.

  2. (у діалектах, зокрема західних) Невеликий паляничок, копиця, стіжок сіна, соломи або хмизу, часто конічної форми.

  3. (переносно, розм.) Про невелику, але щільну купу, групу людей або предметів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гомачка, р. гомачки, д. гомачці, з. гомачку, о. гомачкою, м. гомачці, к. гомачко

Більше записів