голяр

1. Власна назва українського села в Стрийському районі Львівської області.

2. Заст. та діал. Той, хто займається голінням; цирульник, перукар.

Приклади вживання

Приклад 1:
Голив, чи стриг, якийсь молодий, зовсім мовчазний жид, фаховий голяр, але в єжовській уніформі, а Андрій сидів і спостерігав. Кімнатка була зовсім манюсінька, але чиста, затишна й чепурна.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |