голяка

[ɦoljɑkɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ГОЛЯК А , присл., розм. Без одягу ; гольцем . [ Гола відьма :] І пудра й плаття нас ляка, То – баб’яче вже діло ; Сиджу на цапі голяка – Любуйте всі на тіло ! ( Гете , Фауст, перекл. Лукаша , 1955, 175). Тлумачення із “Словника української мови”* ГОЛ Я К , а , ч., розм. 1. Людина без одягу . 2. заст. Убога людина ; злидар . Але ти дощенту бідний , Найостанній з голяків , Так мене за тебе рідний Оддавати не схотів (Щог., Поезії , 1958, 242); Мандрували по всіх штатах .. Прибули в рідні краї ще більшими голяками ( Цюпа , Назустріч .., 1958, 422). 3. діал. Дерево без листя . Хома , чіпляючись .. за голяки , то за пеньки , порвав .. і рукава у свити (Кв.-Осн., II, 1956,240).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. голяка, р. голяки, д. голяці, з. голяку, о. голякою, м. голяці, к. голяко

Більше записів