Тлумачення із “Словника української мови”* ГОЛЯК А , присл., розм. Без одягу ; гольцем . [ Гола відьма :] І пудра й плаття нас ляка, То – баб’яче вже діло ; Сиджу на цапі голяка – Любуйте всі на тіло ! ( Гете , Фауст, перекл. Лукаша , 1955, 175). Тлумачення із “Словника української мови”* ГОЛ Я К , а , ч., розм. 1. Людина без одягу . 2. заст. Убога людина ; злидар . Але ти дощенту бідний , Найостанній з голяків , Так мене за тебе рідний Оддавати не схотів (Щог., Поезії , 1958, 242); Мандрували по всіх штатах .. Прибули в рідні краї ще більшими голяками ( Цюпа , Назустріч .., 1958, 422). 3. діал. Дерево без листя . Хома , чіпляючись .. за голяки , то за пеньки , порвав .. і рукава у свити (Кв.-Осн., II, 1956,240).
голяка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він вже думав, що на допит, і почав одягатись, але звелено виходити так, голяка. В коридорі його обступили військові й цивільні й почали питати, що з ним говорив Васильченко.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |