Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “голуб”, що означає молодого голуба або голубку, а також може вживатися як ласкаве звертання до коханої людини.
2. Назва різних видів рослин, зокрема, народна назва квітів роду зозулинець (Orchis) або інших квітів схожої форми, що нагадують птаха (наприклад, фіалки рогатої).
3. Технічний термін: дерев’яний кілок, брусок алебо клин, що використовується в будівництві чи столярній справі для кріплення, розпірки або як елемент конструкції.
Приклад 1:
Вже кілька місяців встаю, наперед знаючи, що ранок, який би не був сонячний — має холодні тіні, бліді, ненадійні.. Застеляю ліжко, старанно струшуючи якісь крихти, пух і пір’я з простирадла.. Бо, може, мене вже сьогодні увечері тут не буде., а може, сьогодні вночі тут на моєму місці хтось інший буде ночувати — то хай він спить у чистому, і щоб йому було пр иємно і легко спати на новому місці.. Хоч увечері знову і знову повертаюсь у те ліжко і так вже кілька місяців.. Сьогодні, здається, четвертого квітня.. Мій голубок на балконі вже літає.. Злетів над перапетом у повітря і знову сів.. Тримається дому.. Він, як і батько, з білою плямою на сизім хвості.. Дзьоб з горбинкою, очі трохи вирячкуваті., він зараз найближчий до фрески «Птах» на північній вежі Софії., справжній геральдичний птах., зараз на ньому нема нічого зайвого, лише пружність.. Він весь час пищить, скубе батька.. У нього велика сила., йому ще нема потреби опускатись на землю. вже в кутку звила нове гніздо і висиджує ще одного.. Мій час у Києві вже вичерпався.. Сидимо якось увечері у Кривенка на Михайлівському провул ку, п’ємо вино., і Толік Ос тагічук, сусід Миколи, лише слухає, мов чить.. і хтось згадав про Софію., а вона ж поруч.. Якраз її закрили на реставрацію., поставили риштування — та аж під саму сте лю.. А він каже: я був там на самій горі., страшно., там рідко хто заглядає., і так мене вразило — що гам, найвище., в найдальшому закутку., де й павук полінується., ніхто., ну ніхто не дотягнеть ся — отам у вічних сутінках кожен камінець смальти так вміло втоплений у тиньк, як і на лику Оранти.. на її зіницях чи долонях.. Ото майстри.. Навік.. А це було вже пізніше.. Десь я знов засидівся., і знов біжу десь туди вже вночі до метро на Золотих Воротах., і знов згадую ті Остапчукові слова., як він тонко доторкнувся своїми пучками отого далекого мерехтіння., і ще не забуваю собі, щ о тут, у Софії, за її мурами у манастирськім саду колись лежало кілька останніх островів снігу., біжу і думаю собі: а може й тепер вони там., може ніхто й не гадає, що там сніг любить лежати найдовше у Києві..
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
II Наслухавсь Голубок Шпакової дурниці, Аж крильця трусяться летіти до жар-птиці. І став він братові казать: — Я хочу, братику, летіть побачить світа; У нас іще багато буде літа, Далеко вспію облітать.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 3:
Ти, голубок, так би мовити, пiд пресом авторитарности. А я от кажу: «Геть усяку авторитарнiсть i да здраствуєт колективнеє творчествої».
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”