Голубливість — власна назва, що позначає філософсько-етичну концепцію або духовну практику, пов’язану з вченням та діяльністю українського мислителя Григорія Савича Сковороди (1722—1794), яка ґрунтується на ідеях самопізнання, внутрішньої свободи, життя відповідно до власної «природи» (покликання) та шляху до Бога через серце й совість.
Голубливість — символічна назва центральної ідеї філософії Г. С. Сковороди, що акцентує на важливості повернення людини до самої себе («голубління» — заглиблення в себе, душу), до свого внутрішнього, божественного «я» як джерела істини, моральності та щастя.