Тлумачення із “Словника української мови”* ГОЛУБ І НЬ , і, ж. Голубий колір , голубий відтінок чого-небудь . В цілому дзеркалі [ снігу ] відбилася голубінь неба (Вільде, Повнол. діти , 1960, 391); Голуба чиста вода … І поруч така ж прозора голубінь , але то вже не хвилі Дніпра, а розквітлий льон Смоленщини ( Цюпа , Україна … 1960, 144). Тлумачення із “Словника української мови”* ГОЛУБ І ННЯ , я, с. Те саме , що гол у блення . І справді , після того [ покумання ] вони ще дужче затоваришували . Почалися таємні сповіді важких думок та гадок , пестощі та голубіння веселих надій ( Мирний , II, 1954, 256).
голубінь
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Стояв золотий полудень, високим дзвоном вип’ялася синя голубінь, з-за важкої хмари біля обрію випорснуло сонце і вдарило промінням, мов ножами, в землю. Юрій зачудувався.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |